Балласт Vossloh-Schwabe L36.158 для люмінісцентной лампи 36 вт

Баласт електромагнітний Vossloh-Schwabe L36W . Використовуються для розпалювання люмінесцентних ламп потужністю 1х36 Вт, 2х18 Вт

Баласт електромагнітний Vossloh-Schwabe L36W . Використовуються для розпалювання люмінесцентних ламп потужністю 1х36 Вт, 2х18 Вт Електромагнітний баласт являє собою індуктивний опір (дросель), що приєднується послідовно з лампою. Для запуску лампи з таким типом баласта потрібен також стартер. Перевагами такого типу баласта є його простота та дешева. Недостатки — мерехтіння ламп із подвоєною частотою напруги (частота напруги в Росії = 50 Гц), що підвищує стомлюваність і може негативно впливати на зір, порівняно довгий запуск (зазвичай 1-3 сек, час збільшується в міру зносу лампи), більше споживання енергії, порівнюючи з електронним баластом. Дросель також може видавати низькочастотний гул.

Крім перерахованих вище вад, можна зазначити ще один. Під час спостереження предмета обертового або мінливого з частотою рівною або кратною частотою мерехтіння люмінесцентних ламп з електромагнітним баластом такі предмети будуть здаватися нерухомими через ефект стробування. Наприклад, цей ефект може торкнутися шпинделя токарного або свердлильного верстата, циркулярної пилки, заважавку кухонного міксера, блок ножів вібраційної електробритви.

Щоб уникнути травмування на виробництві, заборонено використовувати люмінесцентні лампи з електромагнітним баластом для освітлення рухомих частин верстатів і механізмів без додаткового підсвічування лампами розжарювання.

Механізм запуску лампи з електромагнітним баластом

У класичній схемі вмикання з електромагнітним баластом для автоматичного регулювання процесу запалювання лампи застосовується пускач (стартер), що являє собою мініатюрну газорозрядну лампочку з неоновим наповненням і двома металевими електродами. Один електрод пускача нерухомий жорсткий, інший — біметалевий, вигинається під час нагрівання. У вихідному стані електроди пуска розомкнуті. Пускач вмикається паралельно до лампи.

У момент ввімкнення до електрод лампи та пускача відбувається повна напруга мережі, оскільки струм через лампу немає й падіння напруги на дроселі дорівнює нулю.Це явище ґрунтується на самоіндукції. Паралельно стартеру під'єднаний мініатюрний конденсатор невеликої ємності, що сприяє зменшенню створюваних радіопопеку. Крім того, він впливає на характер перехідних процесів у стартері так, що сприяє запалюванню лампи. Конденсатор разом із дроселем утворює коливальний контур, який контролює пікову напругу та тривалість імпульсу запалювання (якщо немає конденсатора під час розмикання електродів стартера виникає дуже короткий імпульс великий амплітуди, що генерують короткочасний розряд у стартері, на підтримку якого витрачається велика частина енергії, накопиченої в індуктивності контуру). До моменту розмивання стартера електроди лампи вже досить розігріти. Розряд у лампі виникає спочатку в середовищі аргону, а потім після випаровування ртуті набуває вигляду ртутного. У процесі горіння напруга на лампі та пускачі становить приблизно половину мережевого за рахунок падіння напруги на дроселі, що усуває повторне спрацьовування пуска. У процесі запалювання лампи пускач іноді спрацьовує кілька разів поспіль унаслідок відхилень у пов'язаних між собою характеристиках пускача та лампи. У деяких випадках у разі зміни характеристик пускача та/або лампи можливо виникнення ситуації, коли стартер починає спрацьовувати циклічно. Це викликає характерний ефект коли лампа періодично спалахує й гасне, під час згасання лампи видно світіння катодів, що накочують струмом, що протікає через спроєктований стартер.